Безуглівська ЗОШ I-III ступенів

Розвиток творчої особистості на уроках української мови й літератури

Вчитель української мови

 й літератури Бреус Т.І.

2013

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентністю орієнтованої освіти.

На сучасному етапі у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно-орієнтованого навчання на уроках читання і мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомагати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

На уроках української мови найкраще розвивають творчі здібності учнів уроки розвитку мовлення: твори-роздуми, твори-описи, розповіді, твори-оповідання з продовженням;

-         складання діалогів до певної ситуації;

-         складання інформації на лінгвістичну тему (наприклад, розділові знаки у безсполучниковому складному реченні, правопис і відмінювання числівників, самостійні і службові частини мови та ін..);

-         творчі диктанти;

-         складання кросвордів;

-         лінгвістичні ігри (Хто швидше? Хто більше?)

Звичайно, кожному виду роботи передує ґрунтовна підготовка: пояснюється структура роботи, зміст теми, дається мотивація, передбачувані результати, акцентується увага на ключових словах, проводиться словникова робота, надається можливість учням висловити свої думки з приводу даної теми, і лише потім – написання роботи, де вони і розкривають своє власне «Я».

Наприклад. На основі поетичних рядків за П.Линовицьким

«Благословен, хто церкву спорудив, Хто віру повернув  людині,

А не віддав лихій годині і гордині Душі своєї, дива з див,

Благословен, хто разом з нами Не тільки йшов поміж заграв,

А з чорториїв шлях до храму Для всіх своєю вірою проклав

Розвиваємо усне мовлення шляхом виразного читання, привчаємо користуватися тлумачним словником (пояснити значення слів церква, храм, віра, людина, душа, диво, гординя); написати за планом твір-мініатюру про якусь із реліквій вашої родини (давню ікону, старовинний рушник, бабусину скриню, старовинну книжку тощо). Для написання роботи надається певна допомога – Ключ

1.Вступ (розповідь про те, як ця річ потрапила до членів родини, хто її створив, сімейна легенда про неї тощо).

2.Основна частина  (опис реліквії). У підпунктах плану варто назвати частини предмета та їх ознаки.

3.Висновок (яку роль зіграла описана річ у домі, родині, як і чому ставляться до неї сьогодні тощо).

Саме творчо обдаровані діти виявляють активність на уроках, де практикуються такі інтерактивні методи та форми роботи, як мозковий штурм, робота в творчих групах, асоціативні вправи, проблемно-пошукові ситуації, аналіз твору, випереджальні завдання, дискусії, мікрофон, метод «Прес», незакінчені речення ін..

         Так,важливим засобом пізнавальної діяльності (і зручним у використанні) є технологія дискусійних питань. Дискусія значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу висловити власну позицію, формує вміння відстояти свою думку, поглиблює знання з обговорюваної теми (приклади: «Чи зустрічалися вам сучасні «кайдаші» і «кайдашенки»? Чому вони не перевелися сьогодні?» за повістю І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»; «Чи можна виправдати Чіпку?» та «Хто обрав правильну життєву позицію Чіпка чи Грицько?» за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,як ясла повні?»; «Чи існують «пузирі» сьогодні?» за п’єсою І.К.Карого «Хазяїн» та ін..).

Аналогічним є метод «Незакінчені речення».

Наприклад, пропонуємо продовжити речення:

-         «На уроці новим для мене було…» (продовження звучало, наприклад, так:…, дізнатися, що поняття «мова» і «мовлення» різні. Тепер я знаю, що мова-це засоби для спілкування- слова, словосполучення, речення, тексти, а мовлення – це мова в дії, тобто використання мовних засобів у процесі спілкування);

-         «Настрій на уроці...» (приблизне продовження таке… був налаштований на позитив, на бажання висловити власну думку, пізнати нове);

-         «Працювала в групі…» (…з подругами, всі вели себе толерантно, хоча й розуміли, що найсильнішою була Олена, вона перша пропонувала цікаві ідеї, правильні варіанти рішення проблеми…)

В програмі з української літератури ще наявні твори, при вивченні яких є змога розвивати творчі здібності учнів (твори Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, Б.Грінченка, О.Кобилянської, О.Коломійця, Л.Костенко ін..) . Працюючи з творами названих авторів, ми використовуємо проблемні питання з опорою на текст художнього твору, на факт із життєвих ситуацій, заохочуємо дискутувати, писати цитатні характеристики героїв твору, уявні портрети героїв твору, порівнювати їх із героями творів зарубіжної літератури.

Отже, ефективно використовуючи можливості слова як образного відображення дійсності, урізноманітнюючи уроки нетрадиційними творчими завданнями, ми прагнемо розвивати асоціативне мислення учнів, зокрема творчо обдарованих, готуємо їх для участі в обласних предметних конкурсах та олімпіадах.