Урок–пошук:
Універсальність
проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі «Катерина»
Мета: розкрити перед учнями трагізм
долі покритки у ХІХ ст.; з’ясувати методом бесіди причини трагічного кінця
Катерини; зіставити конфлікти, що були актуальними протягом багатьох віків у
різних народів, і застерегти учнів від повторення аналогічних помилок; сприяти
розвитку усного зв’язного мовлення; виховувати естетичні почуття.
Обладнання.
1. Схема структури сюжету.
2. Картина Т.Шевченка
«Катерина».
3. Умовна етапність
трагічного шляху Катерини.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Вступна частина
Художні конфлікти поділяються на:
1. Соціальні
(національно-державні, класові, суспільно-моральні).
2. Історично-універсальні
(погляд в обличчя смерті, боротьба добра і зла, протистояння любові і
ненависті).
Ø Спробуйте визначити, до
якого типу конфліктів належать події, що розгортаються в поемі «Катерина».
Аргументуйте свою відповідь.
Можливі варіанти відповідей:
a) суспільно-моральні,
оскільки однією з причин смерті Катерини був осуд суспільства (мешканців села);
b) універсальність
протистояння любові і ненависті підтверджується сотнями тисяч випадків, що
трапляються в мистецтві та реальному житті, яке вирує навколо нас.
ІІІ. Оголошення теми уроку
ІV. Виклад матеріалу
Заслуховування повідомлень
a) Проблема покритки у світовій літературній скарбниці
Стислий варіант відповіді. Тема ошуканої дівчини широко розроблялася у світовій
літературі впродовж багатьох століть (С.Річардсон «Клариса», М.Карамазін «Бідна
Ліза», Є.Баратинський «Еда», Г.Розен «Марина»). Часто до цієї теми зверталися
корифеї українського театру – М.Старицький, М.Кропивницький тощо. М назвали
лише кілька творів, у яких головною дійовою особою є покритка, а у скількох
творах вона виступає епізодичним персонажем (Г. де Мопассан «Життя», М.Стельмах
«Правда і кривда» тощо)!
б) Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві
(Матеріал добирається із сучасних молодіжних журналів чи газет).
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної
музи. Ніжну любов до жінки-страдниці він проніс крізь усе своє творче життя,
віддав їй величезну наснагу свого поетичного хисту, підніс її до високих
художніх узагальнень. Передісторія Шевченкових героїнь накреслилась у його
ранніх баладах – «Причинна», «Утоплена», «Тополя».
Ø (Записується учнями в
зошит)
Поема «Катерина» була написана
наприкінці 1838 – початку 1839 років. Автор присвятив її В.Жуковському на
пам’ять про викуп із кріпацтва.
Молоде життя головної героїні
обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та
її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного
з них проникло співчуття до цієї знедоленої жінки.
o
Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?
o
Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?
o
Чи був у неї вихід з цієї ситуації?
o
Якщо на даній
схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували
цьому? (досліджуємо все з кінця).
Схематичне
зображення трагічного шляху Катерини
4 5 6 7
3 2 1
7 – трагічна смерть Катерини; 6 – загибель
останньої надії; 5 – поневіряння по світу, самотність і безпорадність; 4 –
відречення батьків; 3- осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх
моральних традицій; 2 – позашлюбна вагітність; 1 – інтимні стосунки з москалем,
що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця.
Завдання з
розвитку зв’язного мовлення
1-й варіант. Зіставте бачення образу
Катерини Шевченком-художником і Шевченком-письменником (учням роздають
ксерокопії картини «Катерина»).
2-й варіант. Дослідіть роль художньої
деталі (листочки дуба біля ніг Катерини, житні колоски, кургани).
Відповідь. Дуб ще з праслов’янських
часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на
чоловічих весільних сорочках. покровителем цього дерева був бог блискавки і
грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед
важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити
їх волю, дух, тіло, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як
дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком
на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого
боку – понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного
табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся – символ сімейного щастя,
благополуччя, яким батько і мати завжди благословляли молодят, коли ті йшли під
вінець.
Шевченко добре знався на
усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може
мати реальне підґрунтя.
Щодо курганів, то цей
образ-символ дуже поширений у поезії Шевченка, варто згадати «Розриту могилу»,
«Темний Льох» тощо. Автор однозначно подає кургани (могили) як уособлення
патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам.
Напрошується така пералель: нехтування дівочою цнотою – зневажання родинних
звичаїв – руйнування вікової культури – знищення традиції(самобутності) – крах
для нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони –
символ докору як москалеві, так і Катерині.
Додаткові питання до робіт першого
варіанту
1. Чи збігаються основні
мотиви в обох творах?
2. Як простежується
авторська позиція в різних видах мистецтва?
3. У якому творі більше
проявився талант Т. Шевченка?
Додаткові питання до робіт
другого варіанту
1. Що символізує дуб в
українському фольклорі?
2. Чому листочки дуба лежать
разом із колосками пшениці чи жита під ногами Катерини?
3. У яких творах ви ще
зустрічали символічний образ могили?
V. Підсумок уроку
1. Яким постав перед вами на сьогоднішньому уроці Т. Шевченко?
2. Чи можна назвати «Катерину» повчальним твором?
3. Чи шкода вам часу, витраченого на читання цієї поеми?
VI. Домашня робота
1. Заповніть таблицю із
сюжетними та поза сюжетними складовими.
2. Запишіть у словнички
літературних термінів визначення художньої деталі.
3. Вивчіть напам’ять уривок
із «Катерини», який вам найбільше сподобався.
|
Сюжетні та поза сюжетні елементи
|
Приклад з поеми «Катерина»
|
|
Пролог – факти, що мали місце
задовго до початку подій, покладених в основу сюжету, подається історична
паралель, створюється певний настрій, автор готує читача до розуміння твору.
|
|
|
Експозиція – частини твору, де
розкриваються: а) умови формування персонажів і ті риси характеру, що
склалися до конфлікту; б) обстановка і середовище, де проходитимуть події; в)
місце і час
|
|
|
Зав’язка – перше безпосереднє зіткнення
протидіючих сил, яке зумовлює розвиток усіх наступних важливих життєвих
подій. Вона робить зрозумілою тему твору. Зав’язкою може стати якась життєва
ситуація, в яку потрапила чи яку сама створила дійова особа.
|
|
|
Розвиток дії – ті зміни у відносинах
між персонажами та в їхньому житті, які наступають унаслідок розвитку
конфлікту після зав’язки твору. Саме тут розкриваються характери персонажів.
Все чіткіше розкривається ідея.
|
|
|
Кульмінація – вирішальна, найгостріше
зіткнення сил, які ведуть боротьбу, момент найвищого напруження в розвиткові
змальованих у творі подій, своєрідне зривання масок і з’ясування хто є хто.
|
|
|
Розв’язка – показ наслідків, до
яких привело розв’язання покладених в основу твору конфліктів, повне
розкриття ідеї й усього змісту твору.
|
|
|
Епілог – розповідь про долю
основних персонажів, коли основні протиріччя вирішені.
|
|
Сюжет – ті складні конфлікти і
взаємини між персонажами, ті події, розгортаючи які письменник розкриває
характери персонажів і весь зміст твору.
Сюжет – показ персонажів художнього твору в дії. В основі сюжету
завжди лежить життєвий конфлікт. У процесі розвитку і вирішується конфлікт,
розкриваються характери героїв.
Література
1. Кониський О. Я. Тарас
Шевченко – Грушівський: Хроніка його життя / Упоряд. В. Л. Смілянська. – К.:
Дніпро, 1991.
2. Тарас Шевченко: Життя і
творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. Альбом / Авт.-упоряд.: В. Х.
Косаян та ін.- К.: Рад. школа, 1991.
3. Шевченко Т. Г. Повне
зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: Є. П. Кирилюк (голова) та ін. – К.: Наук.
Думка, 1989. – Т. 1.
Немає коментарів:
Дописати коментар