Блог учителя української мови та літератури Бреус Тетяни Іванівни: лютого 2016

неділя, 14 лютого 2016 р.

Конспект уроку української мови у 6 класі з теми «Прикметник як частина мови» з мультимедійною презентацією.

Конспект уроку української мови у

6 класі з теми «Прикметник як частина мови» з мультимедійною презентацією.

Автор: Бреус Т.І.

учитель української мови і літератури

Безуглівської ЗОШ I-III ст..

Ніжинського району

Чернігівської області

Тема. Прикметник як частина мови

Мета: повторити відомості про прикметник; формувати вміння відрізняти прикметник від інших частин мови, визначати рід, число, відмінок та синтаксичну роль; прищеплювати любов до поетичного слова; глибше ознайомити учнів із творчістю Т.Шевченка.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, твори Т.Шевченка

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Завдання.

1. Виразно прочитайте поезію.

2. Визначте, на які питання відповідають виділені слова.

3. Поясніть, що вони виражають і якими частинами мови є.

Ой діброво – темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік… Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом, -

Аж сам собі дивується

На свою діброву…

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою, -

Та й спать ляже, втомившися

Турбою такою (Т.Шевченко).

Учитель. Тексти, що використовуються сьогодні на уроці, належать перу великого українського Кобзаря – Т.Шевченка, з чиєю творчістю ви добре знайомі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

- Яке відношення має прикметник до іменника?

- На які ознаки вказують прикметники?

- Яке місце за частотою вживання прикметник займає в мовленні, зокрема в описах?

2. Пояснення вчителем матеріалу.

Прикметник – самостійна змінна частина мови.

Загальне значення – ознака предмета (колір, смак, просторові й часові ознаки, належність комусь, зовнішні та внутрішні прикмети людей і тварин).

На які питання відповідає – який? чий? яка? чия? яке? чиє? які? чиї?

Морфологічні ознаки – постійні: розряд (якісні, відносні, присвійні); ступінь порівняння (вищий, найвищий); форма (коротка й повна); непостійні: рід (в однині), число, відмінок.

Синтаксична роль – означення, присудок.

3. Робота з підручником. Прочитайте самостійно матеріал на стор. 139-140. Про що не було сказано у моєму поясненні?

IV. Закріплення вивченого.

1. Вибірковий самодиктант. Випишіть прикметники, ставлячи їх у початковій формі (Н. в. однини).

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав (Т.Шевченко).

2. Доберіть епітети до предметів. Якою частиною мови вони виражені?

Пригадайте рядки з творів Т.Шевченка, де вживаються подані слова. Складіть власні речення, використовуючи дібрані епітети.

3. Робота в парах. Самостійно поширте поданий текст прикметниками та порівняйте свій варіант із оригіналом. Зробіть висновок про функції прикметників у мові.

І досі сниться: під горою

Між вербами та над водою

… хаточка. Сидить

Неначе й досі … дід

Коло хатиночки і бавить

… та …

Своє … внуча… (Т.Шевченко)

Оригінальний текст

І досі сниться: під горою

Між вербами та над водою

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча… (Т.Шевченко)

4. Пояснювальний диктант. Укажіть у реченнях прикметники, визначте їх рід, число, відмінок.

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє. Місяцю ясний! З високого неба сховайся за гору, бо світу не треба. Добридень же, новий годе, в торішній свитині. Зоре моя вечріняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

V. Підсумок уроку.

1. Гра «Вірю – не вірю». Якщо твердження правильне, учень говорить: «Вірю», якщо неправильне, каже: «Не вірю».

Прикметник – самостійна частина мови.

Означає предмет.

Прикметники відповідають на питання який? чий?

Змінюються за числами, родами, відмінками.

Слова весело, дзвінко – прикметники.

Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.

2. «Мікрофон»

На сьогоднішньому уроці я дізнався (лася)…

Що було легко? А складно?

VІ. Домашнє завдання. Вивчити § 23. Написати твір-мініатюру «Мій улюблений твір Т.Шевченка».

Рідна мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. за заг. ред. М.І.Пентилюк. – К.: Освіта, 2006. – 272 с.

Розвиток зв'язного мовлення. Контрольна робота. Детальний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості (за складним планом).

Розвиток зв'язного мовлення. Контрольна робота. Детальний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості

(за складним планом).

Конспект уроку з української мови (8 клас): Розвиток зв'язного мовлення. Контрольна робота. Детальний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості (за складним планом).
Мета: перевірити вміння восьмикласників писати перекази розповідного тексту з елементами опису місцевості, працювати над складним планом; з'ясувати рівень мовної грамотності, вміння висловлювати свої думки; розвивати усне та писемне мовлення, увагу, емоції; виховувати любов до природи.
Обладнання: підручник, текст переказу.
ХІД УРОКІВ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Робота з повторення.
Учитель нагадує учням відомості про даний вид переказу та основні вимоги до його написання.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКІВ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Запитання і завдання учням.
— Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слова «острів» та «вічність»? Складіть асоціативний ланцюжок. Про що, на вашу думку, може йти мова у тексті з назвою «Острів, який пливе у вічність»?
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання вчителем тексту переказу.
Острів, що пливе у вічність
Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «Мекку» туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, конче ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендарну Хортицю.
Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам'яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність. Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за сонячної погоди — велична і чарівна.
Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.
Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Оле: а, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.
До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За переказом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.
На Чорному бескиді в'юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну.
Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна із скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили галушки величиною з кулак.
Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв із своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.
Нині унікальна пам'ятка природи під охороною закону.
(300 сл.) (З книжки «Відкриття. Пошуки. Знахідки»)
2. Короткий аналіз змісту тексту.
— Чим приваблює і зачаровує ландшафт сивочолої Хортиці? Свідком яких історичних подій була легендарна Хортиця? Чим дивують відвідувачів скелі-острівці, дерева й острова?
— Поясніть назву тексту.
3. Словниково-орфографічна робота.
1) Доберіть метафоричні назви до слова Хортиця (серце Запорозької Січі, козацька вольниця, столиця запорозьких козаків, легендарна земля).
2) Знайдіть епітети до назви Хортиця (сивочола, легендарна, сувора,
велична, чарівна, мальовнича).
3) Поясніть лексичне значення слів бескиддя, вердикт, яруга, стрімчак.
Бескиддя — круті урвища, провалля; гори, великі кам'яні виступи.
Вердикт — вирок, ухвала. Яруга — глибокий, великий яр. Стрімчак — висока крута скеля.
4. Повторне читання тексту.
5. Складання плану та написання переказу на чернетках.
6. Написання переказу.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКІВ
інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Чи справдилися ваші передбачення?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити відомості про відокремлені члени речення.

еці”.

План-конспект уроку на тему "Розвиток зв’язного мовлення. Правила мовного етикету. Складання діалогу"

План-конспект уроку на тему "Розвиток зв’язного мовлення. Правила мовного етикету. Складання діалогу"

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Правила мовного етикету. Складання діалогу.
Мета: Виховувати почуття любові і поваги до рідного слова, навчити дітей складати діалоги.

Основний зміст уроку.
“Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає й своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”
(Панас Мирний).
I. Слово вчителя.
Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Видатний учитель вважав, що мова є складовою духовної культури дитини і її культури мови зокрема. “Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості”.
Кожен мовець повинен прагнути до того, аби його мова стала досконалою, зрозумілою всім. Тобто він має оволодіти культурою мови. А це завдання можна реалізувати лише тоді, коли засвоїш основи мовної нормативності, навчитися користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів, мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, доступно, виразно, багато, різноманітно, естетично. Як свідчать наші спостереження, це завдання посильне не кожному.
Діалог двох юнаків.
Учень 1. Слишь ти, як попасти у магазін, де продають як ето називається, кострулі, чайники. Мені треба чара. Понімаєш, недавно приїхав у ваш город, поселився в общазі. А їсти приготовити нема в чому. Оце й мотаюсь шукаю “інструменти для приготовленія піщі”.
Учень 2. Вибачте, я вас не зовсім розумію. Вам, мабуть, потрібен магазин “Тисяча і одна дрібниця”?! Однак за чарами вам варто було б звернутися до чаклунки. Вона мешкає на Заріччі.

Вчитель. Це типова ситуація. І певно, дехто, з вас потрапляв у неї. А причина непорозумінь, порушення процесу спілкування між людьми полягає в тому, що вони на різному рівні оволоділи мовою. Перший учень й не здогадується, що діалектні та жаргонні слова не є засобом комунікації всіх мовців, йому ще не доступний літературний рівень опанування мови.

Завдання 1. Вибрати з наведених прикладів варіанти слів та словосполучень, які відповідають вимогам орфоепічної та лексичної мовних норм.
І. Говорити українською мовою – говорити на українській мові; проведені заходи – проведені міроприємтсва; нести – несті; булà – бỳла; зàгадка – загàдка.
ІІ. Брати участь – приймати участь; особисте життя – особове життя; читàння – чủтання; одинàдцять – одủнадцять; рủнковий – ринкớвий.
ІІІ. Відношення до людей – ставлення до людей; пам’ятка архітектури – пам’ятка Тарасу Шевченко; Полтàвщина – Полтавщủна; пớмилка – помủлка; подàтковий – податкớвий.

Вчитель. Мова тісно пов’язана з поведінкою мовця. Проведемо вікторину, яка дасть змогу пригадати основні правила мовного етикету.

ІІІ. Вікторина “Мовний етикет”.
1.    З якої мови в українську запозичене слово “етикет”? З’ясуйте його лексичне значення.
2.    Як розширилося значення поняття “етикет” у словосполученні “мовний етикет”?
3.    Який аспект культури мови репрезентує мовний етикет?
4.    Назвіть основне правило мовного етикету.
5.    Що таке формули мовного етикету? Наведіть приклади.
6.    Кому належить вислів: “Ніщо не обходиться нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість?
Вчитель. Проведена підготувала нас до виконання наступних завдань, пов’язаних з мовним етикетом. Діти з двох груп в дома підготовили такі завдання.
Перші – прислів’ями сформулювали правила мовного етикету, другі – так само прислів’ями виявили порушення правил мовного етикету.

Правила мовного етикету.
1.    Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.
2.    Краще мовчати, аніж брехати.
3.    Дав слово – дотримай його.
4.    Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.
5.    Що маєш казати, то насамперед обміркуй.
6.    Треба знати, де що казати.
7.    Ласкаве слово, як день ясний.
8.    Погане слово проковтнути.
9.    Всякому слову свій час.
10.    Хліб сіль їж, а правду ріж.

Порушення правил мовного етикету.
1.    Базіка – мовний каліка.
2.    Ляпає язиком, як постолом.
3.    Накрив мокрим рядном та ще й помелом.
4.    Говорив, наче три дні не їв.
5.    Гавкає, як собака на прив’язі.
6.    Заторохтіла сорока, діжка з горохом.
7.    Меле, як порожній млин.
8.    Глухий слухає, як німий говорить.
9.    Бесіди багато, а розуму мало.
10.    На городі бузина, а в Києві дядько.

IV.Творча робота.
Закінчити речення, фразу.
Слово до слова ...
Мова моя українська ...
Ну що б здавалося, слова ...
Я так її, я так люблю ...
Слово – зброя. Як усяку зброю ...
Защебетав соловейко ...
Рання пташка росу п’є ...
І на сонці бувають ...
Любіть Україну ...
І оживе добра слава ...

V. Вікторина.
1.    Про яке свято в народі кажуть, що цього дня до обіду осінь, а після обіду – зима? (слово із 7 букв)
2.    Навколо яких обрядів концентруються весняні свята? (слово із 9 букв)
3.    Яке свято дістало назву “яблукового спаса”? (слово із 12 букв)
4.    Після якого свята, за народним повір’ям, перелітні птахи вилітають до вирію? (слово із 9 букв)
5.    У день якого свята зима зустрічається з літом? (слово із 9 букв)
6.    На честь якого святого, котрого народ вважав покровителем мореплавства, названий день. (слово із 6 букв)
7.    Яке є свято на 50-й день після Великодня? (слово із 6 букв)
8.    Давній, урочистий ритуал, що освідчив про закінчення жнив? (слово із 7 букв).
Відповідь: 1. Покрова, 2. Юріївські, 3. Преображення, 4. Здвиження, 5. Стрітення, 6. Миколи, 7. Трійці, 8. Обжинки.

Вправа 1.
Переписати речення. Дати відповідь на запитання: які дві основні функції мови у житті людського суспільства?
Хто не знає, хай людей спитає.
Добре тому жити, хто вміє гарно говорити.
Мова – втілення думки.
Що багатша думка, то багатша мова.
Кожному народові належиться удосконалювати знаряддя своєї думки – мову.

Диктант.
Державною мовою в Україні є українська мова. Навік пройшла пора безславна... Цвіти і сяй моя державна! Без мови немає народу, як сонця без сяйвам й тепла. Любіть же, любіть свою мову, вкраїнську мову свою!

Вправа 2.
Переписати речення. Пояснити написання виділених слів.
Краса і сила рідної мови – у здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушувати бриніти найтонші струни людської душі. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить.

V. Підсумок.
1. В чому краса української мови?
2. Що таке мова?

VІІ. Домашнє завдання.
Скласти діалог на тему: “У бібліотеці”.

Розробка уроку з української мови по темі: "Мова - це віконця, через які людина бачить світ.»

Мета. Учні повинні знати, що вивчає фразеологія, що таке фразеологізми, джерела фразеології, види фразеологізмів, їх значення.

Учні повинні вміти виділяти в усному та писемному мовленні фразеологізми, пояснювати їх значення і походження, розрізняти між собою фразеологізми різних видів і стилів між собою, виконувати і розробляти творчі роботи з фразеологізмами, доречно використовувати їх у власному усному і писемному мовленні.
Виховувати в учнів любов до рідної мови, її образності.
Обладнання. Конспект, картки.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
П.Повідомлення теми і мети. Мотивація.
Ш.Перевірка знань, умінь, навичок.
1. Слово вчителя.
9 листопада - День української мови і писемності. тому сьогоднішнє заняття ми присвячуємо саме цьому дню.
Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю Цей струмінь живе в слові, і слово не мислиме без неї, як не мислима річка без води. Рідна мова! Запашна співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Спробуйте відчути її аромати. Рідне слово… воно бринить, хвилює душу, бо мова українська - невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог писав: "Мова - це віконця, через які людина бачить світ ". Спробуємо сьогодні це перевірити. Втрата народом мови - це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає.
2. Робота в парах. "Розкидані листочки".
Збери крилаті вислови про слово. Поясни їх.
Правильні відповіді:

Багато говорити і багато сказати не є те саме .(Софокл)
Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитись думати (Дж.Рескін)
Слова - єдине, що буде жити вічно. (Гезлітт)
Ти постарайся знайти більше, ніж сказано в словах. (Овідій)
Добре говорити - значить просто добре думати в голос. (Е.Ренан)

3. прочитати казку, знайти фразеологізми, доповнити її своїми і розповісти.
№ 1 казка "Зубаста щука"
Колись народилася в річці щука, і такі зуби вона мала, що всі її стали називати зубастою. Росла вона не по днях, а по годинах. Її дуже багато різної маленької риби. Набридло рибкам, що щука їхніх сороди-чів їсть, та й зібралися всі, щоб придумати, як щуки позбутись. Думали, думали - нічого не змогли придумати. Потім прийшов найбільший лин та й каже: "Досить нам голову ламати, треба в маленькі річки перебиратися, а то гірше буде". Коли вся рибка перейшла в маленькі річки, щуці не стало чого їсти.
Багато вона наробила клопоту, а згодом і сама нездобрувала. Як не стало маленької риби, пішла вона хробаків шукати та їсти та й попалася на вудочку рибалці. Він зварив з тієї щуки гарну юшку. І така ж вона була смачна, що рибалка їв та вихваляв щуку (Катерина Валова).
КАЗКА ПРО ОВОЧІ
На одному городі жили різні овочі. І одного разу вони засперечалися, хто смачніший і корисніший. Помідор вихвалявся, що з нього найсмачніший сік, капуста - що вона найхрумкіша, а вишні - що вони найсо-лодші. Решта казали про себе теж тільки хороше. І піднявся такий ґвалт, що мудра Сова, яка дрімала, прокинулась. Спочатку вона спостерігала, а потім сказала: "Давайте подивимось, хто тут наймудріший". Усі зразу почали якати: "Я! Я! Я!". Сова зрозуміла: якщо всі будуть кричати, з цього нічого не вийде. Тоді вона сказала: "Я полечу до дітей і запитаю, хто їм більше подобається". Усі погодились. А Сова тим часом уже розпитувала. Відповіді були різні, і Сова не знала, що скаже. Але потім здогадалась: "Скажу, що вони всі добрі". Так вона і зробила, тож овочі з того часу живуть у злагоді (Анастасія Ізосімова).
КАЗКА "ДВА ГРИБИ"
Настала осінь. Полили осінні дощі. Опало листя на деревах. От якось виросли собі під великим дубом два гриби - Мухомор та Боровик. Мухомор завжди вихвалявся, що в нього така червона шапка, такі білі плями на ній, а Боровик мовчав собі. Якось одного разу діти пішли збирати гриби в ліс. Один хлопчик йшов по лісу і побачив Боровика. Підійшов, хотів зірвати його, а Мухомор каже: "Хлопчику, зірви краще мене. Бачиш, який я красивий, стрункий, червоненький?" А хлопчик відповідає: "Ти красивий, але не придатний для їжі. Ти отруйний, а до того ще й хвастливий". Узяв Боровика у свій кошик та й пішов. А Мухомор так і залишився рости на своєму місці, красивий, пихатий, але нікому не потрібний (Руслан Осипенко).
2. Зашифрувати "Хід конем" фразеологізми по складах.

Горе тому жить, хто життям не дорожить.

Життя прожити - не дощову погоду перестояти.

Силу той має, хто правду мовляє.

3. "Буриме"

Слово

Бринить

Барвінково

Пломенить

4.Пояснити у вірші фразеологізми. Чому ми так говоримо?
ПО САМУ ЗАВ'ЯЗКУ

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

"в провулок напхано сьогодні

По саму зав'язку машин".

А другий каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

дізнатись учням про зворот?

Так, певно, говорити стали,-

сказав Олесеві дружок,-

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питають на уроці

у вчителя про це слівце.

- Е, народилося в сорочці,-

всміхнувся він,- словечко це.

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи в кофтині

на шиї зав'язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся -

"по саму зав'язку",- казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав'язав. (Д.Білоус)

5. До фразеологізмів дібрати малюнки.
Влучити в ціль

Накивати п'ятами
Семимильними кроками

Око бачить далеко, а розум ще далі

IV. Підсумок

Багато говорити і багато сказати не є те саме .(Софокл)

Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитись думати (Дж.Рескін)

Слова - єдине, що буде жити вічно. (Гезлітт)